Правила вибору стероїду

6-17-2021

Рубцеве звуження стравоходу-досить поширене захворювання, як правило, зі сприятливим прогнозом. Також хочемо вам порекомендувати https://biceps-ua.com/testosteron.html. Для лікування цього стану можуть бути застосовані різні методи, такі як бужування або балонна дилатація ділянки стенозу, стентування, розсічення ділянки і місцеве введення протизапальних або антифіброзних засобів. Ендоскопічні методики при лікуванні цієї категорії пацієнтів основні, зазвичай вистачає 1-5 процедур. Однак в 10-30% випадків виникає необхідність в додаткових сеансах.

Використання глюкокортикостероїдів потенційно перешкоджає утворенню стриктур, зменшуючи синтез колагену і сприяючи його розщепленню. Проте ін’єкції стероїдів пов’язані з теоретичним ризиком перфорації стравоходу та інфікуванням місця ін’єкції. Крім того, сама техніка ін’єкції складна. Розробка нового методу нанесення стероїдного препарату на стриктуру, який дозволить уникнути ін’єкцій, потенційно може поліпшити лікування цієї категорії хворих.

Дослідники з кнр провели ретроспективний аналіз[1] лікування пацієнтів з рубцевим звуженням стравоходу в період з вересня 2005 року по жовтень 2017-го. Пацієнти були розділені на дві групи. Першій групі з 12 осіб проводили ендоскопічну балонну дилатацію ділянки стенозу. Другій групі з 20 осіб, крім проведення дилатації, призначили пероральну суміш гідрокортизону натрію сукцинату і гелю фосфату алюмінію (рис. 1). Пацієнти перебували під наглядом протягом 3 місяців. Курс ендоскопічного лікування повторювався при рецидиві дисфагії.

Частота рестенозу була значно нижчою у групі 2, ніж у групі 1: 5/20, 25% проти 8/12, 66,7% (p = 0,025). Середнє число необхідних сеансів дилатації в групі 2 (медіана 1,0; міжквартильний діапазон 1,0–1,8) було нижче, ніж у групі 1 (медіана 2,0; міжквартильний діапазон 1,0–2,5), але статистична значимість не була досягнута (p = 0,071). Побічні ефекти відзначалися в групі 2: гіпокаліємія в 4/20 (20,0%) і апатія/сонливість в 1/20 (5,0%).